- талановитий
- [таланови/тией]
м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
талановитий
Смотреть что такое "талановитий" в других словарях:
талановитий — а, е. 1) Який має великі здібності, талант (у 2 знач.). 2) Який виконано з талантом (у 2 знач.); який відзначається високою майстерністю … Український тлумачний словник
талановитий — 1) (який має видатні здібності, талант), обдарований Пор. здібний 2) див. майстерний 1) … Словник синонімів української мови
талановитий — прикметник … Орфографічний словник української мови
архіталановитий — прикметник … Орфографічний словник української мови
Муравьева, Елена Александровна — (урожд. Агґостол Кегич) [22.5(3.6).1867, Харьков 11.3. 1939, Киев] арт. оперы (лирико колор. сопрано). Засл. деятель искусств УССР (1938). Жена Г. Муравьева. Род. в семье музыканта, с семи лет обучалась игре на скрипке и ф п., с 16 лет пению. В… … Большая биографическая энциклопедия
високоталановитий — а, е. Надзвичайно талановитий … Український тлумачний словник
геніальний — а, е. 1) Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. 2) Властивий генієві; творчо найдосконаліший … Український тлумачний словник
здібний — а, е. 1) Який має природні здібності; обдарований, талановитий. 2) з інфін. і до чого. Який може або вміє щось робити, придатний до чогось … Український тлумачний словник
золотоголовий — а, е. 1) У якого голова золотистого кольору. 2) У якого світлий, ясний розум; здібний, талановитий … Український тлумачний словник
обдарований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обдарувати. 2) у знач. прикм.Який має великі природні здібності; здібний, талановитий … Український тлумачний словник
